Страница Олены Хомич ВКонтакте

______________________________________________ Щоразу коли ти знаходиш себе, не можна розраховувати що так буде завжди, коли справи просто починають йти добре – це чудовий знак, що скоро ви втратите все, або щось найголовніше. ______________________________________________ Она никогда не смотрела в глаза, Все больше любила глядеть точно в душу. Ни вправо, ни влево, а только туда Вонзала свою синеокую стужу. Пленяла до слез безграничной тоской И что - то бессвязно все время шептала. Она так привыкла быть вечно одной, Что верить кому - то совсем перестала. Отчаяние словно бурлило в зрачках, И в ней сочетались такие пороки, Что раньше неведомый, искренний страх, Рождал непонятное чувство тревоги. Хотелось кричать от ее красоты, Но в горле застряло дрожащее имя. Она так боялась познать теплоты, Что в сердце её появилась пустыня. © Владимир Ток ______________________________________________

не бывает истинно сумасшедших - только те, кого не остановили #янишевская ______________________________________________

На сходах до одного будинку сидів сліпий з кашкетом біля ніг зі табличкою з написом:"Я сліпий, допоможіть, будь ласка". Один із перехожих зупинився.Він побачив інваліда, в кашкеті котрого лежало всього лише декілька копійок.Він кинув йому ще кілька дрібних монет і перед тим, як піти, без його дозволу написав нові слова на табличці. Наприкінці дня він повернувся і побачив, що в кашкеті повно грошей.Сліпий упізнав його по ході і запитав, чи це, бува, не той самий чоловік, котрий переписав його табличку. Сліпий також дуже хотів дізнатися, що саме він написав. Перехожий відповів: -Нічого такого, що було би неправдою.Я просто написав її трохи поіншому. Він посміхнувся і пішов. Новий запис на табличці був такий: " Зараз весна, але я не можу її побачити". ______________________________________________

"Я не уверен, что музыка, которая мне нравится, должна быть популярной." ______________________________________________

Ти зі Львова. Запам'ятай це. Де б не занесла тебе доля: чи то у Вашингтон, чи то в Пекін, а то і у Каїр чи просто в Київ - не забувай! Бо ти зі Львова! Львів - в тобі! Львів - це ти! Сирість дощів, тепло сонця і запах цвіту в парках - вони твої до смерті. Пам'ятай це. З висоти Ейфелової вежі на тебе "дивитиметься" Високий Замок, а із лондонського Біг Бену звучатиме музика Ратуші. І так буде всюди. Де б ти не був. Навіки. Бо ти - зі Львова!