Страница Ліли Кравчук ВКонтакте

Принцип: 7 Ліль (поки добиралася тільки до третьої і здаля відчувала п’яту. Четверта мені не дуже подобається) Після котрогось зі своїх повернень із-за кордону написалося мені на автопілоті ось таке (знайшла минулого тижня серед конспектів з універу) "Я живу у диві. Щодня. Щомиті. Щастя наповнює мене і дарує безмежні можливості. ми живемо у той час, коли найсміливіші мрії попередніх поколінь уже здійснені й стали для нас повсякденням. Мобільний зв’язок, наприклад. ... Часово-просторові кордони потроху здають свої позиції: сідаєш у літак - і за кілька годин насолоджуєшся бажаним краєвидом. Диво! А ми це сприймаємо як повсякдення. :-) Всесвіт єдиний і взаємопроникний. Енергія Сонця наповнює Яблуко своєю силою. Земля дає йому часточку себе. А потім я всотую це все. Інше питання, чи з насолодою та усвідомленням. Все взаємопроникне. А чим я наповнюю Землю, що закладаю в безперервний потік, що примножую своїми думками щосекунди? Я дуже люблю життя. Люблю мешкати у висотних будинках на останньому поверсі, щоб чути забавляння вітру за вікном. Люблю чути звук поїзда, який наближаєьться помірним залізним почухкуванням до станції та задоволено чмихає, зупиняючись. Люблю спостерігати під час поїздкина авто, як дерева стрімко несуть мені назустріч красу кожної своєї гілочки та листочка. Люблю, як Дощ ніжно обіймає Землю, проникаючи в неї. Без супротиву, органічно й задоволено. Люблю, як хмаринки змінюють свою форму. А особливо те, що кожен може знайти в пухнатій туманній масі своє особливе творіння: жінка, яка молиться Всесвіту, ведмежатко, равлик. Люблю могти відчувати диво кожної миті. Люблю сміятися й бути сумною. Люблю екстремальні переживання. Люблю несподіванки. Люблю дивитися на зорі. Вони теж мають здатність об’єднуватися в зображення, видимі тільки для тебе самого. А для інших людей вони охоче створюють інші візуальні комбінації. Люблю, що люди можуть, живучи на одній і тій самій планеті, створювати понад 6 мільярдів різноманітних світів. Люблю їх несхожість. Люблю точки перетину цих світів. Люблю любов у її 6 мільярдах проявів. Люблю її унікальність та універсальність одночасно. Люблю компліменти. Люблю слова. Люблю торкатися інших людей: кінчиками пальців, кінчиками нервів, поглядом, сміхом. Люблю сміх маленьких дітей (він ще без фону). Люблю загадку вуалі сміху дорослих. Люблю щирий сміх. І сама люблю посміхитися, хихикати, хихотіти, сміятися, сміти реготати. Це додає мені снаги. Люблю спілкуватися й діставати часточку чужого світосприйняття. Люблю ставити нові фільтри для проникнення одного й того ж світла в моє серце й мозок. Люблю відчуття лоскоту на кінчиках усіх нервових клітин.. Люблю, коли кожна клітина мого тіла радіє простим речам. Люблю музику. Люблю приносити диво в життя інших людей. Люблю незрозумілі речі й події. Люблю людей. Люблю бачити сни: німі, чорно-білі, кольорові, буденні, несподівані, еротичні, прозаїчні, абсурдні, казкові... Йду спати."

мінливі, як і мій настрій

"Танцюють всі"

Робіна Шарми, Бодо Шефера а з художніх - давно не читала. Хайнлайн "Чужой в чужом краю", "Дверь в лето". М. Матіос

Goran Bregovich, Плач Єремії, етно, рок

Я знаю, що все минає або "І це мине" (напис на перстні біблійського царя Соломона)